Перший рік в школі пролетів швидко і непомітно. Ми прийшли до вас в клас, наш милий вчитель, сором’язливими і нетямущими малюками, а тепер ми гордо носимо ранець за спиною, розкладаємо зошити, книги і олівці перед початком уроку. Ви – наш друг, з яким ми будемо дорослішати рік за роком. Бажаємо вам усмішок, сонячного настрою, відмінного здоров’я!
Дякуємо за те, що вмієте передати великий багаж знань за короткий час, за підготовку дітей до успішної здачі іспитів, за те, що навчили їх не боятися складних ситуацій.
Ваша праця по-справжньому безцінний, адже він присвячується дітям. Батьки, приводячи за руку 1 вересня своїх малюків до школи, довіряють їх учителю початкових класів. А адже це найцінніше, що у нас є. Спасибі за те, що уважно спостерігали за нашими дітками, навчали їх, дарували їм свою любов!
Першого вчителя забути неможливо. Хочемо подякувати за те, що знали з чого почати, коли нас навчали. Ви нас зацікавили і подарували перші знання. Ми йшли в школу із задоволенням, щоб навчитися рахувати, писати і читати. Дякую за теплу атмосферу в класі і добре ставлення до нас.
Слова подяки вчителю своїми словами
Першу вчительку діти часто називають другою мамою. І неспроста, адже вона піклується про здоров’я і безпеки малюків, доглядає за ними весь час, поки ті перебувають в школі. Щиро дякуємо Вам за вашу працю, за турботу про наших дітей, за Вашу увагу і розуміння, за Вашу доброту і ласку. Ви стали справжньою провідною зіркою для наших дітей. Спасибі, що змогли відкрити для них дорогу до підкорення вершин знань, за те, що Ваш безцінний досвід допоміг розкрити в кожній дитині її приховані таланти і можливості!
Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!