Педагог, учитель – це не просто професія. Під цим поняттям ховається людина, яка зберігає шкільні традиції. Мало просто отримати педагогічну освіту. Для цієї професії необхідно покликання. Адже перед кожним вчителем стоїть непросте завдання – закласти основи світогляду підростаючого покоління. За родом своєї професії, вчителю доводиться постійно контактувати з людьми. А в цій справі не обійтися без величезного терпіння і вміння розуміти. І в цей день ми просто не можемо не подякувати всім своїм вчителям за те, що вони так багато років працювали над нами, передавали свій досвід, мудрість і знання, ділилися добротою. Спасибі вам за це величезне! І, адже, ви продовжували залишатися промінчиками сонця, навіть коли ми засмучували вас або погано себе вели. І за це просимо нас вибачити. З упевненістю говоримо, що більше так робити не будемо!
Перший вчитель дає нам старт для подальшого навчання і отримання знань. Перший вчитель вчить нас взаємодіяти один з одним, спілкуватися, відчувати людей. Ви дали нам перші знання, перші уроки етикету. Ми пережили з вами перші дзвінки, перші публічні виступи, перші знання і похвалу. Дякуємо Вам!
Від імені всіх батьків і учнів хочемо подякувати Вам за Ваш неоціненний працю, за індивідуальний підхід, за добре ставлення і розуміння, за старання і захоплюючі уроки, за чудовий настрій і перші знання!
Наш перший учитель, спасибі вам велике за те, що вчіть нас писати, читати, рахувати. Обіцяємо, що будемо старанними і слухняними учнями. Бажаємо вам всього найкращого!
Велике спасибі Вам, добрий вчитель. Дякую за підтримку і розуміння, спасибі за чуйність і чуйність, спасибі за вірні знання і віру в мене, спасибі за світлі напуття і добрі поради, дякую за допомогу і натхнення. Я Вам бажаю браво продовжувати свій шлях успішної і важливої діяльності, бажаю з міцним здоров’ям і бадьорістю духу зустрічати кожен день.
Любі наші педагоги, ось і прийшов той день, після якого ми вже не сядемо як зазвичай за наші парти, чи не відкриємо зошити і для нас не продзвенить дзвінок. Навіть якось не віриться. Адже 11 років – термін далеко немаленький. Насправді ж вони пронесли нібито за кілька хвилин. Всі ці роки ви провели разом з нами. І це навіть не дивлячись на те, що ми постійно пустували, нескінченно прогулювали, у нас часто змінювалося настрій і чого ми тільки не витворяли. Тому, прийміть наші слова подяки за те, що у вас, ніколи не виникало думки здатися, що ви завжди знали, з якого бокудо нас підійти. Ви навчили нас любити науку і допомогли визначитися з подальшим шляхом. Отримані від вас знання, стали справжнім фундаментом для всієї нашої подальшому житті. Ми ніколи не посміємо вас забути і як можна частіше буде заглядати в гості. Обіцяємо, ви будете нами пишатися!